Середа, 08.05.2024, 06:05
Анекдоти про москалів (40-60) Поїхала львівська повія в дАнєцк до родичів, вирішила при нагоді ше й там попрацювати,і стоїть "на панелі". До неї підходить "клієнт"(москаль) і кличе "працювати",а вона відповідає: - Девіз львівських повій: "Кохайтесь чорнобриві та не з москалями!" Купе. В купе сидять троє: грузин, москаль і українець... Раптом грузину заманулося кохання і вирішив він пригостити одного із супутників великим смачним шматком сала, а потім задовольнити себе... Дістав його, поклав на стіл та й каже: - Ану хлопці беріть, їжте! Мені не шкода! А хлопці голодні. Ну москаль і думає: з'їм, їсти ж хочеться... але грузин потім приставати буде, як йому кохання заманеться.. Та ну його - я краще потерплю ... А українцю теж хочеться... "Та ні - думає - не буду їсти! Грузин захоче кохання - не викрутишся... Але ж їсти то хочеться... А от я з'їм сала, в мене сили в руках прибавиться і відіб'юся від нього..." З'їв українець сала, і сидять всі далі мовчки. А тут раптом грузин і питає в українця: - Ну як з'їв сала? - Так, з'їв! - відповідає той - І сили в руках додалось? - Так додалося! - Ну то, потримай мені москаля, поки я його тра... буду... Зловив українець золоту рибку і каже: - Хочу, щоб мертві москалі пливли в трунах по Дніпру. Рибка: - Та не не всі москалі такі погані, зустрічаються серед них і добрі. Українець: - Ну добре, тоді нехай погані москалі пливуть в поганих трунах, а добрі - в добрих. Катастрофа. Розбився лiтак. Попали в чистилище українець, москаль та жид. Підходить до них апостол Павло та й каже: - Панове, катастрофа була незапланована, тому поки ми вияснимо, кому з вас в рай, а кому в пекло, можу запропонувати виконання одного вашого бажання, такого, про яке ви все життя мріяли, одним словом будь-якого, крім повернення на землю. Москаль: - А ви точьно виконаєтє цє бажання? Павло: - Обов'язково. - Тоді я хачу, щоб вимєрли усі жиди, а то вони всюди пхають свого носа, лєзуть в уряд і заважают нам жить. Жид: - А я хочу, щоб всі москалі повимирали як мамонти, вони нам, євреям, жити нормально не дають, у всіх своїх бідах звинувачують, хотіли б всім світом керувати. Українець: - А ви точно виконаєте попередні бажання москаля та жида? Павло: - Я ж пообіцяв! Українець: - Ну, тоді мені чашечку кави. Приїхав українець до Москви і запитує у москалів: - От мені цікаво, ви тут "канал 1+1" дивитесь, чи ні? - Ну, еслі би антенни салом намазивалі, то может и смотрєлі би... - Дивно, а ми наче й не обливаємо антени водкою, а московське TV дивимось. Українсько-російський кордон, все як положено: шлагбауми, прикордонники, щити із офіційною інформацією. До нашого прикдонника підходить москаль і каже: - Всьо такі нєдружелюбниє ви. - Та як це ?? - Ну вот сматрі, у нас на щітах напісана "Добро пожаловать", а с вашей старани што - "Нє**й шастать". - Та то ви просто читати не вмієте. У нас написано "Нехай щастить". Ранок.... Сусід виходить на подвіря та бачить як сусід пиляє березу - Куме, ти шо здурів таку гарну березу пиляєш??? - Та бач, куме, буде тут іти москаль........ Спреться на мою фіртку і скаже -"Берьоза, родіна моя" - Я йому дам, к**ва, родіну!!!! Пливе Американський корабель в Чорному морі...тут випливає на поверхню Українська сабморина (підводна лодка). Поки Американці шукали в енциклопедії якої країни прапор що на сабморині, українці пустили дві ракети в Американський корабель, і він потонув. Сабморина потихеньку почала занурюватись під воду, а в ту хвилину в одній з кабін велась розмова: - Петре, ти впевнений що це були москалі? - Та як не бути впевненим? я добре бачив купу зірок на прапорі!!! Створив Господь мавпу. А тодi дивиться - нє, людина все ж краще. Ну, збирає вiн усiх мавп i каже: щоб до завтра менi людьми стали! Ну, мавпи цiлу нiч хвости вiдрiзали, голились, зрештою, прокидається Господь - краса! Живуть люди у бiлих хатах iз вишневими садочками, хрущi над вишнями гудуть i т.д. Але що це? Деякi мавпи все ще у лiсi по деревах стрибають! Ну, вiн як гримне на них: - Я Господь ваш, я вас створив, як ви смiєте не пiдкорятись словам моїм?! Мавпи перелякались, поховались у кущах, аж тодi найсмiливiша вилазить i каже забуханим голосом: - А ми па-украiнскi нє панiмаєм! Околиця Львова, ранок, перехрестя, стоїть ДАЇшник на дорозі. Їде модна така машина, дай думає спиню. Спиняє. - Добрий ранок! - Добрий! - Ваші документи будь-ласка. - Будь ласка! - Вийдіть з машини. - З задоволенням! Виходить здоровенний вуйко в вишиванці, все при ньому, посміхається собі у вуса. - Що гарний настрій? - Гарний. - Відкрийте багажник. - Прошу... Відкриває, а там труп в мішку, порубаний на дрібні шматки, кров м'ясо і все таке... - Шо москаль?... - Еге ж... - Яке прикре самогубство... Вокзал на Волині. Біля виходу дідок смалить люльку. А дим такий, що очі виїдає.. Підходить до нього міліціянт. -Шановний, тут палити заборонено! Хіба ви не бачите, що он на тій вивісці написано? - А що там? - «Курить запрещено!» - А! Так то для москалів … Йдуть два кума: - Миколо, диви москаль йде, давай його побєм!!! -Давай,... чекай, а якшо він нас?? - А нас за що??? 2050 рік, Сибір, окраїна Української Імперії. Хутір, на хуторі стоїть стара велика хата-мазанка. У хаті сидить старий українець, справжнісінький козарлюга: оселедець, шаровари, вишита сорочка. Їсть він собі великою ложкою вареники зі сметаною, але раптом десь поруч якісь крики пролунали. Козак повільно підвівся, вийшов у сіни. Одягнув кожуха й шапку, зняв із кілочка кріса й вийшов надвір. За вікном пролунали два постріли, відчиняються двері, козак заходить у хату, роздягається і знову спокійно сідає за стіл до ще теплих вареників. Голос за кадром: «Ці кляті москалі вже настільки знахабніли, аж до людських осель почали підбиратися!» На уроці географії у школі: - Діти! Пограймо у гру. Я описуватиму вдачу якогось народу, а Ви будете відгадувати, що це за народ. Добре? - Домовились! - Отже, гарний народ: і працюють наче, і гостинні трішки, проте як вип’ють - ховайся, бо буде лихо… Петрик викрикує: - Та це ж москалі! - Ну, які ж москалі, Петрику, вони росіянами звуться… А взагалі то правильно! Сідай. Наступне: і хазяйновиті вони, у всьому порядок та рахунок знають, тільки от взимку в них снігу не випросиш… Марічка підскакує: - Я знаю, жиди це! Та які жиди - їх євреями кличуть. А взагалі то правильно! Сідай, Марічко. Остання людність: хазяйновиті, щирі, гостинні люди, а хати в них маленькі-гарненькі, побілені; поряд мальви ростуть… Все як у казці, проте вийде чоловік з хати, подивиться на хатинку сусіди і зціпивши зуби, промовить: "А, бодай вона згоріла…” У класі мовчанка. - Ну, хто це? Що не знаєте? Чого мовчите? Тихенький голос з останньої парти: - Зате ми гарно співаємо… Дзвінок, Путін знімає слухавку. - Гальо, пане президенте, ту Місько зі Станіславова. Телефоную, жеби вам вповісти, же ми ту вам офіційно війну декляруємо. - Харашо Міша, ето действительно важная новость. А большая у вас армия? - Ну, зара… Я, Влодко, сусід Стефко і всі, шо ту в преферанс грали. То нас разом вісім. - Должен сказать тебе, Миша, что у меня в армие 100 тисяч людей, каторие только ждут маево приказа. - Холєра, я зара вам віддзвоню. За якийсь час… - Гальо, прошу пана президента, стан війни не скасовано. До нас приєдналося ше штири хлопаки з сусідньої кнайпи. - Должен сказать тебе, Миша, что со времени нашего последнего разгавора я увеличил армию до 200 тисяч человек. - Най го холєра вхопе! Я ще зателефоную. За якийсь час… - Слава Йсу, пане Путін! Я сі тєжко вибачєю, але мусимо ся вицофати з тої войни. - Неужели? Очень жаль. А почему это вы вдруг передумали? - Ну, ми ту посиділи за пару гальбами пива, так си між собов порадили, і вздріли, же аж ніяк не зможемо нагодувати 200 тисяч в’язнів. Помирає старий Бандерівець і кличе до себе священика, щоб висповідатися: - Хтів би м, святий отче висповідатися перед тим як вмру - То кажіть, чим с-те прогнівили Господа Бога нашого? - Та, вбив 26 москалів, 24 комуністи; - Зачекайте, ви спочатку висповідайтеся, а про добрі справи пізніше побалакаємо! Сидять два куми, їдять сало. Один другому й каже: — Куме, а ви знаєте, тоті москалі, шляк би їх трафив, але вони такі героїчні, ну такі вже героїчні люди! — Та ви шо таке триндите, куме! — Ну так от. Слухайте. Йду я вчора попри ставок, глип - а там москаль топиться. Я йому: "Може тобі допомогти?”. А він все кричить та й кричить: "Та ну! Та ну!” Зустрічаються двоє крокодилів: — Ну, як полювання? — Двох негрів з’їв, а ти? — А я одного москаля. — Брешеш, ану дихни… У конкурсі "Україна очима москалів” перемогу здобув пан Василь зі Львова, який виклав очима москалів трьохметрове слово УКРАЇНА! Зустрілися Українець з американцем і в них зайшла розмова про гори. Американець говорить: - У нас такі гори, що як гукнеш то ехо 5 хвилин триває. Українець: - Ну то їдем подивимось. Вилізають на вершину та й американець кричить: - Hello !!! Ехо: - Hello- ello- llo- o . А Українець каже : - Та хіба це гори ? У нас у горах ехо 3 години тримається. Американець? - Ну поїхали подивимося. Вилазять вони на Говерлу і Українець: - В Карпатах москаль !!! Луна: Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Львів. Затишна кавярня. Сидять хлопці, п’ють каву… Коли один забігає та кричить: - Хлопці! Москалі наших бьють!… Всі підскочили та вилетіли з кавярні на допомогу, а один залишився - сидить, увесь побілів, зуби зчеплені, очі вилізли, руками за край столу вчепився, ледве тримається. Господар до нього: - Що трапилось?… - Ой, -каже - Всравсь… - Що, від жаху?… - Та ні - від люті… |
Меню сайтуПошук по сайту:Календар
Архів записів
Наше опитуванняBlock titleСтатистикаОнлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |