Президент Віктор Ющенко підписав Указ про визнання воїнів ОУН-УПА учасниками боротьби за незалежність України. Про це Ющенко сказав під час заходів із вшанування пам'яті Героїв Крут у Чернігівській області.
Указ Президента України № 75/2010:
«Про вшанування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті Ураховуючи результати проведених наукових досліджень, визнаючи на державному рівні видатну роль учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, з метою їх вшанування, відновлення історичної справедливості та правдивої історії українського визвольного руху XX століття постановляю:
1. Визнати учасниками боротьби за незалежність України у XX столітті осіб, які брали участь у політичній, партизанській, підпільній, збройній боротьбі за незалежність України, в тому числі у складі формувань Української Центральної Ради, Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української Держави (Гетьманату), Української військової організації, Організації народної оборони «Карпатська Січ», Організації українських націоналістів, Української повстанської армії, Української головної визвольної ради та інших військових формувань, партій, організацій та рухів, що ставили за мету здобуття Україною державної незалежності.
2. Кабінету Міністрів України розробити разом зі Службою безпеки України та за участю Національної академії наук України і внести в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про правовий статус учасників боротьби за незалежність України у XX столітті».
3. Міністерству освіти і науки України, Українському інституту національної пам'яті розробити за участю Національної академії наук України для навчальних закладів методичні, просвітницькі та інші матеріали, присвячені боротьбі за незалежність України у XX столітті.
4. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям уживати в установленому порядку заходів щодо гідного вшанування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, в тому числі з активізації патріотичного виховання молоді та просвітницької роботи, найменування у населених пунктах вулиць, площ, бульварів, парків та скверів, навчальних закладів та закладів культури на честь визначних учасників боротьби за незалежність України у XX столітті та подій, пов'язаних з українським визвольним рухом XX століття.
5. Запропонувати органам місцевого самоврядування здійснювати заходи щодо вшанування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.
В більшій мірі я з тобою згоден, але не все так просто в країні, де націоналіз і патріотизм на грані існування! Поступово ці поняття "порозуміються"! Складне питання, складна відповідь! А хто в Україні зараз є справжнім патріотом!???
Розумієш, Osiris, як ти колись сам сказав: кожен розуміє патріотизм по-своєму. Для когось це лише гра : спосіб якимось чином самовиразитися.Для когось це щось більше. Знаю, що ти навіть себе не вважаєш патріотом, бо вкладаєш в це поняття дуже багато.( хоча чесно кажучи більшості "патріотів" дуже далеко до тебе) :)Я теж далеко не патріотка, але я хоча б визнаю це. Тому хочу додати лише одне : дійсність потрібно визначати собою і самому вирішувати як бути патріотом. Головне це пам`ятати вислів - моя свобода розмахувати руками закінчується там,де починається ніс мого ближнього!
Згадується вислів Бертольда Брехта : " Нещасна та країна, у якої нема героїв... Ні! Нещасна та країна , яка потребує героїв" У нас є герої, та чомусь наша влада вважає, що нам вкрай вони необхідні, і роздає звання героя всім підряд. Таке відчуття, що через пару років бути ветераном Великої Вітчизняної стане не почесно, а просто соромно! Адже наші дідусі виявляється воювали за тоталітарний режим Сталіна! А справжні герої - це патріоти ОУН. Вони вчинили такий подвиг - боролися проти червоноармійців та німців одночасно! Більшої дурниці чути мені не доводилось. Можливо я маю хибне уявлення про патріотизм, честь та гідність, але я твердо переконана, що при наявності зовнішнього ворога, можна було забути про внутрішні суперечки і разом воювати , а не вигадувати якусь примарну незалежність. Червоноармійці йшли на фронт не за Сталіна чи за компартію, а ЗА РІДНУ ЗЕМЛЮ,ЗА БИЗЬКИХ ЛЮДЕЙ, ЗА ВЛАСНУ СВОБОДУ! Це і є патріотизм, а не якісь жалюгідні виправдання власних помилок, мовляв ми хотіли жити у вільній Україні, а компартія( Сталін, москалі - самі оберіть варіант до смаку) нас, українців поневолювала, принижувала. Але, пишу і розумію що марно намагаюсь когось переконати - люди такі вперті у своїх поглядах. Просто хочу звернутися до псевдо-патріотів, які поділили всіх на українців та недоукраїнців: перш ніж відкидати минуле і проголошувати справжніх героїв комуністичними посіпаками, згадайте всіх загиблих за нашу державу, завдяки яким ми зараз не говоримо німецькою і не вважаємося людьми другого порядку. Крім цьго - патріотизм не визначається положенням руки на сердці під час виконання національного гімну, і не зневагою до інших народів та власних співвітчизників. Патріотизм визначається вчинками, які поважають і якими захоплюються без посилань на національну чи ідейну приналежність! розпочніть з себе - подумайте, що можна змінити, щоб в цьому світі жилося краще. Адже патріотизм і націоналізм - зовсім різні поняття!
